- чужовірець
- —————————————————————————————чужові́рецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чужовірець — рця, ч. 1) Людина чужої, іншої релігійної віри. 2) розм. Людина, що сповідує чужу ідеологію, належить до чужої, ворожої партії … Український тлумачний словник
іновірець — иновірець (людина, що належить до иншого віросповідання), чужовірець; бусурма[е]н (перев. про магометанина); невірний; ґяур (у магометан); нехристиянин, невіра, нехрист (той, хто не належить до християн) … Словник синонімів української мови
іновірець — рця, ч., заст. Чужовірець … Український тлумачний словник